пʼятниця, 4 листопада 2011 р.

Як прочитати файл docx? Частина 2. "Стаціонарні" варіанти

У попередньому дописі ми розглянули, як можна швидко перетворити файли «.docx» у звичніші (поки що) файли формату «.doc» засобами онлайн-конвертації. А зараз розглянемо деякі «стаціонарні» варіанти.

середа, 2 листопада 2011 р.

Як забити цвях, щоб не розколоти тонке дерево?

зрізаний гостряк цвяха не дасть розколотись планці
Нерідко в господарстві доводиться виконувати якісь роботи, що потребують скріплення тонких дерев’яних деталей (4 – 10 мм) цвяхами. І якої б малої товщини цвяхи ми б не підбирали, часто вони «залюбки»  розколюють ті самі деталі, в чому багато хто з нас переконувався на власному досвіді.
Чому так відбувається? Бо загострена частина цвяха при прониканні у деревину розсуває у боки її волокна. Проблема не виникає, якщо частина конструкції масивна. Коли ж деталь досить малого розміру, загальна її пружність  не є достатньою, і вона тріскає.
Чи є вихід з такої неприємної ситуації? Є, причому вирішення проблеми не є складним.
Для того, аби уникнути розколювання, загострену частину цвяха варто відкусити, а краще запиляти (спиляти край, - як на малюнку справа). В такому разі запиляна частина набуде форми циліндра, і вже не розсуватиме волокна деревини, а буде їх ніби проривати чи вибивати з тонкого дерева. Тим самим лінійні розміри деталі не збільшаться, що, у свою чергу, не буде призводити до критичного наростання  внутрішніх напружень і розтріскування.

понеділок, 31 жовтня 2011 р.

Обнулити датчик рівня чорнил у принтері

У кожному струменевому принтері є так званий "памперс", або абсорбер, який вбирає технологічні залишки чорнил. При досягненні певного критичного рівня наповненості, принтер починає видавати повідомлення типу "контейнер для відпрацьованих чорнил майже повний", а через деякий час вже відмовляється друкувати, говорячи "контейнер для відпрацьованого чорнила переповнений".
Тоді, в принципі, потрібно цей контейнер промивати або міняти.
Хоча в більшості випадків на перший раз достатньо просто програмно скинути датчик рівня.

Проста (й цікава) вправа для шиї

вправа для розробки шийних хребців, м'язів, координації
Хотів почати із словосполучення "здорова шия"..Усвідомив, що зустрічається воно рідко, та й то, скоріш, у значення "велика, широка":)...(на відміну від, скажімо "здорове серце"). Мабуть, то свідчить про недостатню увагу до здоров'я саме цієї частини людського тіла. А дарма... Адже неполадки із шиєю швидко відбиваються на кровопостачанні голови-відповідно мозку-відповідно всього організму.


Найчастіше проблеми шийного відділу пов'язані із остеохондрозом (який однозначно загострюється при малій рухливості).
Основи профілактики і лікування остеохондрозу - правильне харчування-правильний обмін речовин+значна рухова активність.

Отож для відсутності застою крові та лімфи, "засолення" хребців, дуже ефективною є проста вправа, яку колись мені нарадив один хороший лікар:
"цифрування шиєю" - тобто описування головою в повітрі цифр (1,2,3,4,5...). Цікаво, що без тренування перші рази не так і "далеко" можна було долічити - до 8-10, а далі трохи паморочилось в голові. Втім, за місяць вже міг дотягнути й до сотні і далі (хоч далі втомливо і нецікаво).
Вправу можна вдосконалити - "писати" почергово кожну цифру і стандартно, і "вивернуто" (справа наліво) - то дає рівномірність руху м'язів і хребців.
Загалом регулярне заняття такою вправою однозначно покращує стан і шийних хребців, і мозкового кровопостачання. Крім того, на відміну від "традиційних" колових рухів, в нашому випадку краще тренується координація тіла. Для ще ефективнішого розвитку вестибулярного апарату можна "цифрувати", стоячи на одній нозі (насправді ефективно і прикольно:).

Як створити файл pdf?

Формат pdf є одним з найпоширеніших, він придатний для відображення і тексту, і графіки, й інтернет-сторінок. Більшість електронних бібліотек надають свої ресурси теж у pdf (наприклад, наукові статті на сайті бібліотеки Вернадського), більшість технічних інструкцій у ньому ж, і чимало сайтів вимагають саме такого формату для завантаження публікацій.
Для створення  pdf -файлу "з нуля" потрібна корінна програмка від Adobe Acrobat, яка, на відміну від поширеного «читача» Acrobat Reader, не є безкоштовною.
Тому  найпоширенішим варіантом є переведення (конвертування) в pdf документів, створених в інших програмах.
Це можна зробити і в онлайні, і «на місці», на своєму комп’ютері.
Особисто я користувався як спеціалізованими онлайн-конверторами для pdf:
  • freepdfconvert.com,
  • pdfonline.com,
  • doc2pdf.net/ru,
так і універсальними: zamzar.com, freefileconvert.com (останнього вже згадував добрим словом при перетворенні .docx).
Процедура онлайн-перетворення для користувача проста: вибрати свій файл для завантаження і натиснути «convert». Інколи проміжним кроком ще треба вибрати формат, або ж вказати бажану назву майбутньоствореного файлу (бо не всі підтримують вихідне, первинне ім’я).
Крім того, більшість з онлайн-конверторів пропонують ввести свою емайл-адресу (серед названих тут без цього обходяться doc2pdf.net/ru і freefileconvert.com), і вже на неї висилають перетворений файл. У випадку із zamzar.com мені лист-відповідь прийшов не зразу, а хвилин за 10, причому не з самим файлом, а з посиланням на нього, що взагалі-то не є зручно.
Дуже обширний список сервісів по роботі з pdf є, напр., на blogwm.ru/mastering-pdf/.





Надійніший і постійніший спосіб – встановити невеличку програмку установки віртуального pdf принтера. Серед найвідоміших – PDF Creator, NovaPDF, dopdf

Найсимпатичнішою з них для мене виявилась dopdf – невибаглива, маленька (4 Мб), простенька, безкоштовна, з підримкою в т.ч. української мови. Функціональність дещо менша, ніж у  PDF Creator, але більшості юзерів то байдуже, повністю вистачає наявної.
Отже, йдемо на офіційний сайт http://www.dopdf.com/uk/,  вибираємо «завантажити». Запускаємо отриманий файл, з усім погоджуємось (або ні:) - напр., не беремо як принтер за замовчуванням) і тиснемо «далі». Програмка швидко встановлюється на наш комп’ютер, і з’являється як у списку програм, так і в списку підключених принтерів.
Після цього відкриваємо потрібний нам файл, тиснемо Ctrl+P (файл-друк), і у вікні друку вибираєм dopdf:
вибираємо віртуальний принтер для створення pdf-файлу
  
Далі ОК, з’являється нове віконце:

можна вибрати якість (для тексту Small вистачає), місце завантаження, опції по замовчуванню

Можна просто ОК, а можна щось за бажанням позмінювати – місце для нового файлу, роздільну здатність тощо. 






ОК – і за кілька секунд (ну зрідка більше) наш файл у форматі pdf! Готовий до перегляду, завантажень, копіювань.

Де перевірити швидкість інтернету


Один з найпростіших способів – подивитися на швидкість закачки файла у браузері чи менеджері завантажень
Так це виглядає, наприклад в Мозіллі:
показується поточна швидкість, об'єм закачаного від загального та орієнтовний час закінчення
Але не завжди швидкість завантаження відповідає реальній швидкості інету (через обмеження сайтів, провайдерів, завантаженість каналів тощо). Наприклад, безплатне скачування файлів з letitbit.net чи depositfiles.com часто обмежується швидкістю в 50 Кб/с.
Тоді йдемо до безкоштовних мережевих сервісів з визначення швидкості.
Найпопулярніший з них - http://speedtest.net (пишуть, що в них вже майже 3 млрд тестувань). Заходимо, вибираємо потрібну мову (щоправда, поки без укр.) і натискаємо «Начать проверку» («Begin test»). То може зайняти від кількох секунд до кількох хвилин. Результат виглядає так:
показано зафіксований пінг (час відгуку), вхідна та вихідна швидкість
В цьому випадку швидкість завантаження становить рівно 2 Мегабіти за секунду, швидкість надсилання даних – 1,89 Мегабіт за секунду*.

Інший подібний сервіс, яким часто користуюсь – на http://2ip.ru/speed/. Після натискання «тестировать» через 0,5-1 хв. (здається, трошки довше, ніж на попередньому) з’являється інформація про вашу IP-адресу, провайдера, пінг, вхідну та вихідну швидкість інету. Також можна скопіювати код інформера про замір для вставки десь на форумі, блозі чи сайті.
Крім того, цей же сайт пропонує унікальну, за їх словами, послугу - багаторазове вимірювання швидкості вашого з’єднання, для отримання максимально точних даних. Для цього треба вибрати період тестування (від 1 до 10 годин) і періодичність замірів (від 5 хв. До години). Після заданих періодичних вимірювань вам надається усереднений результат (на сайті або через e-mail). Не скажу, що це зручно, але іноді, мабуть, доцільно.

Дехто каже, що замірам з найбільш популярних сайтів не завжди можна довіряти, бо провайдери дають їм пріоритет (відповідно при заході на них швидкість буде вищою від реальної). Думаю, що таких небагато (можливо, більше серед безпровідних?), але в будь-якому разі, чим більше замірів на різних сайтах-тим більшою буде точність результату..





*Швидкість з’єднання найчастіше виражають в (кіло, мега)бітах за секунду, а об’єм файлів – в (кіло, мега)байтах. Пам’ятаємо, що один байт містить 8 біт!
Тож якщо провайдер заявляє швидкість в 3,2 Мбіт/с, це означає максимальну швидкість закачки 3200 / 8 = 400 Кб/с; відповідно при такій швидкості файл розміром 2 Мб (напр., цифрова фотографія) буде завантажуватись за 5 секунд