вівторок, 8 листопада 2011 р.

Куди подіти опале листя?

Компостування та переробка листя для виготовлення органічних добрив От таке одвічне (хоча й сезонне) питання постає перед «землевласниками» щороку. Але більшість продовжує вирішувати його «традиційно» - спалюванням.
Нагадаємо, що це, по-перше, незаконно (порушує окремі статті адміністративного кодексу), а по-друге – насправді шкідливо! Навіть якщо рослинки зростали в екологічно ідеальних умовах, при їх спалюванні все одно утворюються шкідливі оксиди азоту, чадний газ тощо. При цьому вологість листя сприяє більшій «їдкості» диму і більшому утворенню СО.
На власному досвіді перевірена ефективність деяких інших варіантів:

1) зібране листя використати для утеплення дерев, кущів, квітів – нагортаючи його навколо них. Крім того, що цей шар буде теплоізолюючим, при перепріванні листя утворюватиметься додаткове тепло;
2) завантажити листя у компостну яму (або просто яму, яка стане потім компостною, або в невеличку загорожу)  - воно перепріє і перегниє, ставши хорошим добривом (хоч тут треба зазначити, що процес цей може не бути швидким, «готовий продукт» може утворитись вже й на першу весну, а може й через рік-півтора);
3) приорати чи прикопати листяний опад – знову ж цінне добриво;
4) можливо, багатьом наймиліший варіант:) – не робити нічого! Листя не збирати, не палити, не перекопувати! Скажете, негарно? Не завжди! По-перше, триваліший час довкола збережеться тепла жовто-осіння, а не холодно-порожня  гама кольорів (для багатьох це насправді важливо, нехай і підсвідомо!). По-друге, земля пізніше відчує заморозки. І, нарешті, по-третє, - листя може «самоліквідуватись» завдяки «природній підмозі». Біля своєї садиби вже багато років помічаємо, як незібране листя через тиждень-два збивається в окремі купки, в яких окремі листочки стають ледь не вертикально, і поступово, але досить швидко, занурюються у ґрунт. Інтенсифікується процес вечорами-ночами і супроводжується досить голосним шурхотом.. Виявилось, що це справа «рук» звичайних дощових черв’яків! Вони за кілька тижнів фактично очищали «підконтрольну» їм площу (за винятком деяких поодиноких листків), тим самим підживлюючи і розпушуючи землю.. Втім, на іншій ділянці (з нестачею черв’яків) чимало листя долежувало до весни..
Тож у кожному випадку вибір способу утилізації листя може бути іншим. При цьому, мабуть, найголовніший принцип «не нашкодь!» - собі, сусідам, грунту, повітрю, воді… Тому інколи, коли впевнені в забрудненості листя – краще просто вивезти/здати його на організоване сміттєзвалище.